Які повноваження мають ТЦК щодо притягнення до адміністративної відповідальності
Відповідно до ч.1 ст.235 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені ТЦК та СП розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право їх керівники.
Аміністративна відповідальність за порушення правил військового обліку передбачена ст.210 КУпАП
За змістом ч. 1 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.
Частина 2 ст. 210 КУпАП, передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.
Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачена ст.210-1 КУпАП
За змістом ч.1 ст. 210-1 КУпАП встановлено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частина 2 ст. 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період — штраф на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Адміністративна відповідальність за зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності передбачена ст.211 КУпАП
За змістом ч.1 ст. 211 КУпАП встановлено, що зіпсуття або недбале зберігання призовниками, військовозобов’язаними і резервістами військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов’язаних), яке спричинило їх втрату, тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частина 2 ст. 211 КУпАП передбачає повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Що означає вчинення адміністративного правопорушення в особливий період
Згідно із абзацом 11 статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період — період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Верховний Суд у листі від 13.07.2018 р. № 60-1543/0/2-18 повідомив, що особливий період діє в Україні з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.
Тобто, на сьогодні в Україні діє особливий період, і штрафи застосовуються характерні для особливого періоду, тобто передбачений максимум.
Диспозиції ст.210-1 КУпАП та ст.210 КУпАП є банкетними, тобто передбачають вказівку про порушення вимог інших нормативно-правового актів, які регламентують мобілізаційне законодавство, зокрема:
- Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543 (зі змінами);
- Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487.
Як виглядає процедура складання ТЦК та СП протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення
Окрім норм КУпАП, процедуру визначає «Інструкція зі складання ТЦК та СП протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення», затверджена Наказом МОУ від 01.01.2024 року №3:
Уповноважена посадова особа ТЦК та СП, якій надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення (визначається наказом керівників відповідних ТЦК та СП) складає протокол у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У протоколі зазначаються:
– дата і місце його складання, посада, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол;
– відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності;
– місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;
– нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є);
– пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Під час складання протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, уповноваженою особою, яка складає протокол, доводиться зміст статті 63 Конституції України та роз’яснюються права та обов’язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі та ставиться підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Протокол підписує уповноважена посадова особа, яка його склала, та особа, яка притягується до адміністративної відповідальності. За наявності свідків протокол можуть підписати також і ці особи.
Уповноважена посадова особа, яка склала протокол, пропонує особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, ознайомитися зі складеним протоколом, дати письмове пояснення по суті вчиненого правопорушення із проставлянням свого підпису та дати. Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, можуть бути викладені на окремому аркуші з відміткою про це в протоколі.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право робити зауваження і надавати пояснення щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу уповноважена посадова особа, яка складала протокол, робить про це відповідний запис та засвідчує його своїм підписом із зазначенням дати.
Відмова від підписання протоколу, як і відсутність свідків не є підставами для припинення складання протоколу.
До протоколу долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Як розглядається справа про адміністративне правопорушення
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право:
– знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження;
– оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Посадові особи ТЦК мають дотримуватися процедури повідомлення осіб, які притягуються до відповідальності, інформувати про час та місце розгляду справи.
Строки притягнення до адміністративної відповідальності
КУпАП чітко встановлює строки, в межах яких на особу може бути накладено адміністративне стягнення. Так ч.1 ст.38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Отже, тільки за умови реального вчинення адміністративного правопорушення та дотримання ТЦК та СП порядку притягнення фізичної особи до адміністративної відповідальності, винесена постанова буде законною.
Порушення такого порядку є підставою для оскарження і скасування постанови про накладення штрафу.
Строк на оскарження становить 10 днів.