Як розмежувати адміністративну (ст. 210 КУпАП) та кримінальну (ст. 337 КК України) відповідальність за порушення правил військового обліку

Як розмежувати адміністративну (ст. 210 КУпАП) та кримінальну (ст. 337 КК України) відповідальність за порушення правил військового обліку

Після початку повномасштабної війни в Україні досить актуальним стало надання правової оцінки діям та/або бездіяльності тих військовозобов’язаних осіб, які допустили порушення правил військового обліку в той чи інший спосіб.

Останнім часом почастішали випадки, коли працівники поліції зупиняють чоловіків і повідомляють їм про те, що вони знаходяться в базі розшуку «ухилянтів» АРМОР (це інтегрована інформаційно-пошукова система МВС України, назва розшифровується як «Автоматизоване робоче місце оперативного робітника») буцімто у зв’язку зі скоєнням ними адміністративного порушення правил військового обліку. Хоча насправді жодних порушень людина ще не вчиняла.

Водночас, з боку окремих фахівців, в т.ч. в публічному просторі, спостерігається досить поширена тенденція консультувати військовозобов’язаних на випадок їхньої зустрічі з представниками ТЦК та СП по принципу: «нічого не роби», «нікуди не ходи», «нічого не підписуй» тощо.

На мою думку, така практика, деякою мірою, є безвідповідальною та непрофесійною, і в окремих випадках може призвести до серйозних наслідків саме для військовозобов’язаного, що слідує таким рекомендаціям. Адже військовозобов’язаний повинен чітко усвідомлювати та знати, де закінчуються його обов’язки, і починаються його права, коли він вступає у правовідносини з працівниками ТЦК та СП.

Тому в цій публікації буде присвячено увагу основним питанням, що стосуються складу адміністративного порушення правил військового обліку. Ми з’ясуємо, з якого моменту таке адміністративне порушення переростає в кримінально каране ухилення від військового обліку, та які правові наслідки за скоєння цих правопорушень настають в такому разі для військовозобов’язаних.

В цьому контексті також звернемо увагу на те, яким чином національні суди розмежовують адміністративні та кримінальні правопорушення у сфері дотримання правил військового обліку (ст. 210 КУпАП та ст. 337 КК України) на основі проаналізованих вироків за період з 2022 по 2023 роки.

Оскільки ми живемо в особливому періоді (тобто в режимі воєнного стану), то притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку відбувається на сьогодні тільки за частиною другою ст. 210 КУпАП.

Які є правила військового обліку та де вони прописані?

Для того, щоб розуміти, що вважається порушенням правил військового обліку, слід для початку розібратись, а які взагалі існують правила військового обліку. Тому що зачасту саме це питання стає першою великою несподіванкою та відкриттям для військовозобов’язаних.

В якійсь мірі, такий стан речей можна зрозуміти, тому що правилам військового обліку чоловіків особливо ніде не вчать: ані в школі, ані в університеті чи деінде. Однак, незнання цих правил призводить до того, що особа просто не розуміє, що своїми діями або бездіяльністю в цей момент вона вчиняє адміністративне правопорушення, яке може потягнути за собою відповідні наслідки.

Отже, правила військового обліку визначені в Законі України «Про військовий обов’язок та військову службу», а також в постанові КМУ «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів» від 30.12.2022 року № 1487.

За чинними на сьогодні правилами військовозобов’язані, які перебувають у запасі, повинні:

- перебувати на військовому обліку (Додаток 2 до постанови КМУ № 1487);

- прибувати за викликом до ТЦК та СП для: для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів (військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов’язаних), проходження медичного огляду, направлення на підготовку, призову на військову службу (ч. 10 ст. 1 Закону);

- після прибуття до нового місця проживання в 7-денний строк стати на військовий облік та не раніше ніж за 3 дні до вибуття з місця проживання знятися із обліку (ч. 3 ст. 37 Закону);

- в разі зміни сімейного стану, стану здоров’я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади та інших персональних даних, зазначених у статті 7 ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» особисто в 7-денний строк повідомити про такі зміни ТЦК та СП, де вони перебувають на військовому обліку (ч. 11 ст. 38 Закону);

- надавати ТЦК та СП документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (Додаток 2 до постанови КМУ № 1487).

- проходити медичний огляд, який проводиться щодо військовозобов’язаних один раз на 5 років військово-лікарськими комісіями районних, міських ТЦК та СП (Наказ МОЗ від 14.08.2008 року № 402).

Отже, якщо котресь із вищеперерахованих правил буде порушено військовозобов’язаним, він може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП.

Які наслідки вчинення адміністративного правопорушення?

В таких випадках ТЦК та СП може подати відповідне звернення до поліції. Тільки після цього поліція має право здійснювати адміністративне затримання та доставлення військовозобов’язаних, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені ст. 210 КУпАП для складання протоколу і вносити його у т.зв. базу АРМОР.

Така процедура станом на сьогодні є чинною і діятиме до тих пір, допоки інше не буде встановлено новим законом з моменту його вступу у дію.

А коли порушення правил військового обліку стає злочином?

Тож яка тоді поведінка військовозобов’язаного тягне за собою не адміністративну, а вже кримінальну відповідальність за ст. 337 КК України?

В такому разі, коли мова йде вже не просто про порушення зазначених вище правил військового обліку, а саме про ухилення військовозобов’язаного від військового обліку. При цьому обов’язковою ознакою складу такого кримінального правопорушення є отримання військовозобов’язаним попередження про настання такої відповідальності від керівника ТЦК та СП.

Як правило, більшість повісток про виклик до ТЦК та СП уже містять у собі таке письмове попередження про можливість притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 336, 337 КК України за відповідні порушення. Тому з моменту підписання означеної повістки з попередженням, умова притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст. 337 КК України вважається витриманою працівниками ТЦК та СП .