Відстрочка від мобілізації для сімей загиблих: як формується нова судова практика і чому вона стосується не тільки військовослужбовців
Коротко про головне
Протягом останніх місяців у судовій практиці з відстрочки від мобілізації за пунктом 4 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відбувся якісний зсув. Верховний Суд і суди першої інстанції поступово відходять від формального читання норми — «загинув чи помер», «військовий чи цивільний» — і переходять до змістовного критерію: причинний зв'язок між загибеллю особи та збройною агресією проти України.
Це відкриває реальну перспективу для сімей, яким ТЦК досі відмовляв у відстрочці на формальних підставах.
Ведемо справи про відстрочку від мобілізації по всій Україні. Замовити консультацію
1. Що каже закон
Пункт 4 частини третьої статті 23 Закону №3543-XII передбачає, що призову на військову службу під час мобілізації не підлягають жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний брат або сестра) загинули або зникли безвісти за особливих обставин під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
Зверніть увагу на те, чого в цій нормі немає:
- слова «військовослужбовець»;
- слова «Захисник» чи «учасник бойових дій»;
- вимоги «безпосередньої участі» загиблого у заходах оборони;
- посилання на статус загиблого як такий.
Це принципово. У попередніх редакціях норми (з 2016 року) законодавець прямо перераховував категорії осіб і вимагав безпосередньої участі. У чинній редакції він свідомо цей перелік прибрав. І це не випадковість — це юридично значущий вибір законодавця.
2. Позиція Верховного Суду
У постанові від 28 квітня 2026 року у справі №160/13713/25 Верховний Суд сформулював підхід, який змінив логіку розгляду цих справ. Замість того, щоб оцінювати, чи є в загиблого «правильний» статус, суд першої інстанції має досліджувати причинно-наслідковий зв'язок між смертю особи і виконанням заходів із забезпечення національної безпеки і оборони під час дії воєнного стану.
Це важливо, оскільки саме на такому підході тепер будується вся наступна практика.
У цьому відео детально розбираємо цей кейс. Посилання на YouTube
3. Полтавський прорив: рішення від 23 липня 2026 року
Полтавський окружний адміністративний суд у справі №440/5607/26 зробив наступний крок. У цій справі позивач мав право на відстрочку у зв'язку зі смертю рідного брата — військовослужбовця, мобілізованого і померлого в навчальному центрі від захворювання (двобічна плевропневмонія, легенево-серцева недостатність), яке було визнано ВЛК пов'язаним із проходженням служби. ТЦК відмовив із простою тезою: «брат помер, а не загинув».
Суд відхилив цю тезу і встановив низку принципових позицій:
Перше. Формальний запис «помер» у медичних документах сам по собі не позбавляє сім'ю права на відстрочку. Юридичне значення має причина смерті та її зв'язок із контекстом війни, а не окрема лексична форма.
Друге. Введення цієї підстави законодавцем — це реалізація ідеї соціальної справедливості для сімей, які вже втратили близьких унаслідок війни. Протилежне читання суд прямо назвав «несправедливим проявом правового пуризму».
Третє. Суд не обмежився повторним розглядом заяви — він прямо зобов'язав ТЦК надати відстрочку.
4. Чому це важливо для сімей цивільних осіб
Це найважливіша частина. Логіка Верховного Суду і Полтавського суду не обмежена військовослужбовцями — вона просто ще не була випробувана в судах на справах цивільних осіб. Але сама конструкція, яка тепер закріпилася в практиці, природно поширюється і на цивільних, і ось чому.
Якщо визначальним є причинний зв'язок з війною, а не статус загиблого, то:
- смерть цивільної особи від прямого ураження російською ракетою, вибухом чи уламками має сильніший причинний зв'язок з війною, ніж смерть військовослужбовця від пневмонії, розвиненої в навчальному центрі;
- у тексті норми немає жодного слова, яке б обмежувало її сім'ями військовослужбовців;
- прибирання законодавцем переліку категорій у 2022 році — це свідомий крок, який суд не може реставрувати через тлумачення;
- відмова у відстрочці сім'ї цивільного, вбитого прямим ураженням, при наданні її сім'ї військовослужбовця, померлого від хвороби, — це дискримінація за статусом, яка суперечить статті 24 Конституції.
Ключова теза, яку варто відпрацьовувати в судах:
Для застосування пункту 4 частини третьої статті 23 Закону №3543-XII правове значення має не статус загиблого, а доведений причинний зв'язок його загибелі зі збройною агресією рф та особливими обставинами, за яких здійснювалося забезпечення національної безпеки і оборони України.
У Вашій сім'ї загинула цивільна особа внаслідок російського обстрілу і Вам відмовили у відстрочці? Готові взятися за Вашу справу. Замовити консультацію
5. Що НЕ підпадає під норму
Щоб уникнути хибних очікувань і чітко окреслити межу — під норму НЕ підпадають:
- смерть від природного захворювання, не пов'язаного зі службою чи війною;
- побутовий нещасний випадок або ДТП, які сталися просто в період воєнного стану;
- смерть у тилу, не пов'язана з обстрілами чи іншими діями противника;
- смерть, обставини якої не задокументовані в кримінальному провадженні або матеріалах ДСНС/поліції.
Норма — не про смерть у період війни, а про смерть унаслідок війни. Ця межа чітка, і саме її треба доводити в кожній справі.
6. Що потрібно для успішного оскарження
Мінімальний доказовий пакет:
- свідоцтво про смерть і лікарське свідоцтво з зазначенням причини;
- витяг з ЄРДР по факту обстрілу чи бойових дій;
- постанова про визнання загиблого потерпілим у кримінальному провадженні;
- документи ДСНС, Нацполіції, військової адміністрації про подію;
- висновок судово-медичної експертизи;
- документи про родинний зв'язок з позивачем;
- лист-відмова ТЦК у наданні відстрочки з мотивами.
За наявності — витяг з Реєстру збитків, завданих агресією рф, і офіційні заяви місцевої влади щодо конкретного обстрілу.
7. Правильна процесуальна конструкція
У позові варто заявляти дві вимоги: (1) визнати рішення ТЦК про відмову протиправним і скасувати його; (2) зобов'язати ТЦК надати відстрочку. Після Полтавського рішення вимога про безпосереднє зобов'язання надати відстрочку — не надмірна, а адекватна. Просити «повторно розглянути заяву» варто лише як факультативний варіант — інакше ТЦК просто повторно відмовить.
Практичний розбір: як правильно скласти позов у справі про відстрочку — покроково, зі зразками формулювань.Посилання
8. Що попереду
Практика формується у кілька етапів:
- Смерть військовослужбовця від поранення — позиція практично сформована.
- Смерть військовослужбовця від пов'язаного зі службою захворювання — практика почала формуватися (постанова ВС і Полтавське рішення).
- Загибель цивільного, який документально брав участь у заходах оборони (працівник критичної інфраструктури, водій гумвантажу, доброволець) — сильна наступна категорія.
- Загибель цивільного без статусу учасника оборони, безпосередньо внаслідок російського удару — наступний юридичний рубіж. Тут практика ще не сформована, але правові підстави сильні, і у 2026–2027 роках, з високою ймовірністю, ВС сформує чітку позицію.
Замість висновку
Ситуація, коли сім'я цивільної особи, вбитої російською ракетою, отримує відмову у відстрочці за формальним «немає статусу військового», — юридично і морально неспроможна. Закон таких обмежень не містить, а суди все впевненіше це фіксують. Питання лише в якості аргументації і в готовності доводити справу до касації.
Ми ведемо стратегічні справи у категорії "відстрочка за загиблим родичем", зокрема справи щодо цивільних осіб, які загинули внаслідок російської агресії. Якщо Ви отримали відмову ТЦК — напишіть нам, ми розглянемо Вашу справу і скажемо чесно, чи є перспектива. Замовити консультацію
Дивіться також: повний плейлист відео про мобілізацію, відстрочки і судову практику 2026 року. Посилання на плейлист
Довідково
- Постанова Верховного Суду від 28.04.2026 у справі №160/13713/25
- Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2026 у справі №440/5607/26 (не набрало законної сили, строк оскарження не сплив)
- Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII, пункт 4 частини третьої статті 23
- Закон України №2505-VIII (щодо визначення «особливих обставин»)
Автор: Дмитро Мамчик
Контакти: 0731035909
#відстрочка_від_мобілізації #ТЦК #судова_практика2026 #ВерховнийСуд #мобілізація #цивільні_жертви_війни