Відповідальність за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 ККУ)

Відповідальність за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 ККУ)

Стаття 191 КК відноситься до злочинів проти власності та закріплена в його IV Розділі. За розтрату або привласнення будь-якого чужого майна, що перебуває у віданні особи або було йому довірено, можна отримати наступні види покарання:

  1. до 4-х років позбавлення або обмеження волі;
  2. до двох років виправних робіт;
  3. грошовий штраф від двох до п’яти тисяч НМДГ (його розмір був значно збільшений Законом України № 2617-VIII від 22.11.2018г.)

Відмінності розтрати та привласнення

Відповідно до постанови Пленуму ВСУ №10 від 6.11.2009 р. під назвою «Про судову практику у справах про злочини проти власності» під час присвоєння винна особа звертає майно на свою користь, тоді як під час розтрати чуже майно отримують треті особи.

Присвоєння – це незаконне утримання злочинцем в свою користь певного майна, що знаходиться в його законному володінні через договірних відносин або наявних посадових обов’язків, в результаті чого дане майно виявляється в особистому користуванні винного.

Розтрата – це протиправне витрачання майна, яке було ввірене злочинцеві або перебувало в його віданні, на свої потреби.

Їх відмінною рисою є часовий проміжок: при розтраті майно (наприклад, грошові кошти) йде відразу, тобто не перебуває у протиправному володінні злочинця певний час. Тоді як при присвоєнні наявний певний проміжок часу, тобто винний може в цей час незаконно їм володіти або розпоряджатися.

Суб’єкт правопорушення – як службові особи, так і ті, які не мають таких повноважень в зв’язку з займаними посадами. Відповідальними за скоєння цього злочину можуть бути касири, експедитори, водії, які є матеріально відповідальними за ввірене їм чуже майно особами.

Головною відмінністю даного правопорушення від схожих злочинів є предмет злочинного посягання. Так, в даній статті предмет – це майно, що перебуває у винного в правомірному віданні або володінні. Важливо, щоб злочинець опановував чужим майном, використовуючи при цьому наявні у нього права щодо мети злочинного посягання.

Важливо пам’ятати, що документальне оформлення є одним з головних доказів, за допомогою якого фіксується факт передачі майна або правомірного його знаходження в веденні злочинця. Наприклад, якщо говорити про експедитора або водіїв, то вони повинні мати документи на супровід вантажу або перевезення відповідно. Якщо мова йде про комірника, то повинен бути підписаний договір про його повну матеріальну відповідальність і існувати документи, які свідчать про передачу комірникові певних товарно-матеріальних цінностей.

Зловживання в статті 191 КК

У разі заволодіння чужим майном за допомогою зловживання своїм службовим становищем, певна службова особа повинна мати право оперативного управління тим майном, яким в результаті заволодіває. Простіше кажучи, майно вилучають із існуючих фондів і в підсумку присвоюється безкоштовно.

Варто пам’ятати, що в разі використання службовою особою присвоєного майна на потреби підприємства, в якому воно працює, його дії не будуть підпадати під склад даної статті.

Не будуть суб’єктами даного злочину особи, не наділені будь-якими повноваженнями щодо чужого майна, хоча і мали доступ до нього. Так, охоронець організації, з яким не було підписано договір про повну матеріальну відповідальність, але майно йому було передано під відповідальне зберігання, в разі заволодіння ним, буде відповідати за зовсім іншою статтею КК, тобто за просту крадіжку.

Правильна кваліфікація даного виду злочину, залежить також від способу витрачання незаконно придбаного майна і цілей, на які воно було витрачено. Використання даного майна в особистих цілях посадової особи – це привласнення майна, адже воно використовується виключно для особистих потреб службової особи.

Наприклад, директор компанії, користуючись своїми службовими повноваженнями, заволодів грошима клієнтів підприємства за допомогою підписання із ними договору комісії на поставку товарів. Клієнти перераховували грошові кошти на банківський рахунок компанії, які директор надалі повинен був перераховувати на рахунок підприємств, що займаються постачанням товарів. Але директор гроші не перераховував, а незаконним шляхом, за допомогою наявних у нього грошових чеків знімав вищевказані гроші з розрахункового рахунку компанії. Надалі використовував присвоєні грошові кошти для особистих потреб.

Найголовніше пам’ятати, що відповідно до нещодавніми змінами в КК, в разі визнання винним в скоєнні даного злочину, тільки якщо службова особа зловживає своїми повноваженнями, можна отримати виключно «реальний» термін покарання. Адже відповідно до ст.45 КК даний вид правопорушення відноситься до категорії корупційних злочинів, за який може бути призначено покарання без можливості звільнення від покарання без його відбування (тобто «умовно») або без застосування ст.69 КК (тобто призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом).

Дані законодавчі зміни говорять про те, що держава вирішила посилити законні методи боротьби з корупцією, яка в Україні набула справді глобального масштабу. «Реальні» покарання повинні стати дієвим механізмом, який буде стримувати службових осіб використовувати свої повноваження в особистих цілях.

Що робити, якщо вам пред’явили звинувачення за привласнення або розтрату майна

В реаліях сучасної правоохоронної системи України боротьба з корупційними злочинами зводиться до направленню до суду дрібних або несуттєвих злочинів (наприклад, заволодіння або привласнення невеликими кількостями товарів або продукції). На практиці, в разі надходження заяви про вчинення правопорушення, передбаченого даної статтею, особливо якщо заява стосується будь-якої службової особи, досудове розслідування не порушуватиметься, тобто відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносяться.

Тому політики останніх років пішли шляхом створення нових правоохоронних органів, робота яких спрямована саме на розслідування економічних злочинів.

Але якщо все-таки трапилася ситуація, що вам було звинувачення за ст.191 ККУ, варто негайно звернутися за допомогою до кваліфікованого захисника. Адвокати по присвоєнню і розтраті адвокатського бюро «Дмитра Мамчика» як раз мають величезний багаж знань і практики, яка допоможе зайняти правильну і жорстку позицію щодо захисту від пред’явленого обвинувачення.

Для того, щоб скористуватися послугами адвоката або отримати юридичні послуги, натисніть обраний варіант мессенджера або скористуйтеся номером телефону вказаним на сайті.  Досвід в юриспруденції з 2013 року.