Суд зобов’язав ТЦК розглянути заяву про відстрочку “з урахуванням думки суду” (Хмельницький окружний адміністративний суд №560/6421/24 від 15.07.2024 р.)
Фабула судового акту: В судовому реєстрі багато рішень про визнання “бездіяльності ТЦК” протиправною. Деякі позивачі ще іноді просять “зобов’язати відповідача (ТЦК) надати відстрочку”, проте не всі суди погоджуються приймати на себе дискреційні (виключні) повноваження приймати рішення про відстрочку. У цьому ж рішенні, за відсутності чіткої вимоги позивача “зобов’язати надати відстрочку”, суд винайшов іншу вимогу “зобов’язати розглянути заяву про відстрочку… з урахуванням думки суду”.
Так, у цій справі позивач подав позовну заяву з двома вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність ТЦК щодо неприйняття рішення за наслідком розгляду заяви надання відстрочки від призову на військову службу;
- зобов'язати ТЦК розглянути цю заяву.
Позивач зазначав, що має право відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією на підставі абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у зв`язку з тим, що його батько є особою з інвалідністю ІІ групи. Подав всі належні документи на підтвердження цього, і відсутності інших осіб, які могли б його доглядати (примітка: заява подавалась ще до прийняття оновленої редакції закону). Проте відповідач (ТЦК) належним чином не розглянув його заяву. В основному, аргументи ТЦК зводились до необхідності особистого прибуття позивача. Проте прямої відмови ТЦК не зазначав.
І Хмельницький окружний адміністративний суд задовольнив вимоги позивача, уточнивши, що ТЦК має розглянути заяву “з урахуванням думки суду”, в своїй резолютивній частині рішення. Суд пояснив:
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Приписами пункту 11 Положення № 154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Суд зазначає, що листом відповідач лише повідомив позивачу про необхідність особисто з'явитись до ТЦК з усіма документами, що б підтверджували його право на відстрочку та для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. При цьому відповідачем не розглядалося питання про надання відстрочки чи відмови у її наданні.
На думку суду ТЦК, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання поштою від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права, повинен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову.
Суд вказав, що індивідуальний акт державного органу - це юридична форма рішення суб`єкта владних повноважень, виданого (прийнятого) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк і цей акт породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.
В свою чергу, листи відповідача - носять інформативний характер, однак в них не міститься відмови у наданні відстрочки. Відповідач на заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та доданих документів, відповіді по суті не надав.
Суд наголошує, що у спірних правовідносинах суб`єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.
Відповідач не надав доказів розгляду заяви позивача. Відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Але суд в контексті спірних правовідносин може лише зобов`язати відповідача розглянути по суті заяву позивача, за результатами розгляду якої відповідачу необхідно прийняти відповідне рішення.
Отже, для захисту порушеного права позивача належить зобов`язати ТЦК розглянути заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Отже, у цій справі: У резолютивній частині рішення суд вказав: “Зобов`язати ТЦК розглянути заяву позивача від 26.01.2024 року із додатковою заявою від 12.03.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти рішення за результатами розгляду заяви з урахуванням думки суду”.