Стаття 336. Ухилення від призову за мобілізацією
Ухилення від призову за мобілізацією -
карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
Безпосередній об’єкт цього злочину збігається з об’єктом ухилення від призову на строкову військову службу (див. коментар до ст. 335 КК). Суспільна небезпечність ухилення від призову за мобілізацією обумовлена тим, що мобілізація пов’язується з умовами особливого періоду в державі - із загрозою нападу, небезпекою державній незалежності України. Стаття 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції від 13 травня 1999 р. (ВВРУ. - 1999. - № 27. - Ст. 221) визначає мобілізацію як комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, Збройних Сил, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Відповідно до цього Закону цільова мобілізація у мирний час може проводитися з метою ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій та катастроф.
Саме це і є підставою криміналізації ухилення від призову за мобілізацією осіб, які підлягають такому призову.
Об’єктивна сторона злочину виражається в бездіяльності - ухиленні будь-яким способом від призову за мобілізацією (див. коментар до ст. 335 КК).
Суб’єктивна сторона - прямий умисел. Мотиви на кваліфікацію не впливають.
Суб’єкт - особа що підлягає мобілізації. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» це: військовозобов’язані, що знаходяться в запасі, та громадяни, що підлягають на час мобілізації призову на військову службу і отримали мобілізаційні посвідчення (повістки).