⚖️ Відмова від виконання наказу: коли закон на боці військового
“Ти мусиш виконувати наказ — навіть якщо він незаконний.” Саме так часто звучить аргумент у військових частинах, коли солдат відмовляється копати окопи замість лікування або виконувати завдання, яке виходить за межі розумного ризику для життя. Але насправді закон говорить інше.
У воєнний час межа між дисципліною і правом на самозахист стає тоншою. І саме тут статті 402–403 Кримінального кодексу України перетворюються на зброю проти тих, хто не мовчить.
📘 Юридична основа: де закінчується обов’язок і починається свавілля
- Стаття 402 КК України — непокора: умисне невиконання наказу начальника, що спричинило тяжкі наслідки або вчинене в умовах воєнного стану.
- Стаття 403 КК України — невиконання наказу без наслідків: передбачає м’якшу відповідальність, але все одно кримінальну.
Проте обидві статті мають спільну юридичну пастку: вони діють лише щодо законного наказу. Якщо наказ суперечить Конституції, законам або міжнародним зобов’язанням України — виконувати його не лише не потрібно, а й заборонено.
Це закріплено у:
- ст. 60 Конституції України: ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази;
- ст. 41 Кримінального кодексу: виконання злочинного наказу не звільняє від відповідальності;
- Женевських конвенціях і статутних нормах військової служби.
🧩 Алгоритм дій: як фіксувати незаконний наказ
1️⃣ Запитуйте письмову форму наказу або принаймні його підтвердження (рапорт, повідомлення, журнал). 2️⃣ Фіксуйте обставини — стан здоров’я, відсутність медогляду, нестачу засобів безпеки, порушення статуту. 3️⃣ Повідомляйте рапортом про причини відмови із посиланням на ст. 60 Конституції та ст. 41 КК. 4️⃣ Зберігайте докази: копії рапортів, свідчення колег, аудіо, фото, медичні документи. 5️⃣ Звертайтеся до адвоката — саме він допоможе правильно кваліфікувати дії й підготувати правову позицію.
💬 Висновок
Військовий не зобов’язаний бути жертвою системи. Дисципліна — це не сліпий послух, а виконання закону навіть у хаосі війни. Коли командир порушує норми, військовий має право на спротив — юридичний, а не емоційний.
Повага до права — це теж фронт. І саме з цього фронту починається справжня правова держава.