Рахунок в іноземному банку: який порядок декларування доходу ФОП?
Фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку, у тому числі третьої групи, можуть здійснювати зовнішньоекономічну діяльність за умови дотримання вимог розділу XIV Кодексу щодо перебування на спрощеній системі оподаткування та норм НБУ. Оподаткування доходів від підприємницької діяльності здійснюється за обраною ставкою єдиного податку.
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 21.01.2022 № 100/ІПК/99-00-04-03-03-06
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо застосування спрощеної системи оподаткування фізичної і в межах компетенції повідомляє.
Платник податку - фізична особа - підприємець - платник єдиного податку третьої групи, який планує для отримання доходу від своєї діяльності за договором про надання послуг, укладеним з нерезидентом, відкрити рахунок в іноземному банку, просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1. Чи має право фізична особа - підприємець для ведення своєї діяльності відкривати рахунки в іноземних банках?
2. Чи буде дохід, отриманий фізичною особою - підприємцем за межами України, але зарахований на іноземний рахунок, відкритий на фізичну особу, оподатковуватись податком на доходи фізичних осіб, військовим збором та єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування?
3. Чи відрізняється декларування доходу, отриманого на рахунок, відкритий в іноземному банку, від декларування доходу, отриманого на рахунок підприємця в українському банку?
4. Чи матиме наслідки, якщо частина виручки не буде повертатися в Україну?
5. Чи матиме наслідки, якщо частина виручки буде переводитися на картковий рахунок фізичної особи, а не фізичної особи - підприємця?
Щодо питань 1 та 4
Згідно зі ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року N 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі - Закон N 959) зовнішньоекономічна діяльність - це зокрема, діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України від 07 лютого 1991 року N 698-XII «Про підприємництво» (частина друга ст. 5 Закону N 959). Статтею 4 Закону N 959 передбачені види зовнішньоекономічної діяльності, до яких, зокрема, належать експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили. Відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року N 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон N 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами Національного банку України (далі - НБУ), прийнятими відповідно до Закону N 2473. Принципи валютного регулювання, які викладені у ст. 2 Закону N 2473, передбачають, зокрема, право фізичних та юридичних осіб - резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов'язання, пов'язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн. Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (частина четверта ст. 5 Закону N 2473). Пунктом 4 Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 N 2, визначено, що до поточних валютних операцій належать, зокрема, розрахунки за експорт та імпорт товару (уключаючи сплату штрафів, пені, бонусів, відшкодування супутніх витрат у зв'язку із виконанням зовнішньоекономічного договору, відшкодування збитків у зв'язку із невиконанням зовнішньоекономічного договору), уключаючи такі розрахунки на території України. Згідно з пп. 2 п. 9 розділу III Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 N 7 (далі - Інструкція N 7) банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, зокрема у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному п. 162 розділу IV Інструкції N 7. При цьому частиною другою ст. 1 Закону N 2473 визначено, що термін «товар» вживається у значенні, визначеному Законом N 959, відповідно до ст. 1 якого товар - будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі). Термін «банк» вживається у значенні, визначеному Законом України від 07 грудня 2000 N 2121-III «Про банки і банківську діяльність», згідно ст. 2 якого банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги. Відповідно до п. 16 розділу I Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 N 5 (далі - Положення N 5), розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках. Пунктом 23 Положення N 5 передбачено, що грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку. Виходячи із зазначеного, чинним законодавством не заборонено фізичним особам відкривати рахунки у фінансових установах інших країн. Водночас кошти за операціями суб'єктів господарювання - резидентів, зокрема, з експорту товарів (послуг), підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України. Валютний нагляд та застосування заходів впливу за порушення вимог валютного законодавства здійснюються згідно з нормами, врегульованими статтями 11 та 15 Закону N 2473 відповідно.
Щодо питань 2 та 3
Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності регулюється главою 1 розділу XIV Кодексу. Умови перебування фізичної особи - підприємця на єдиному податку, зокрема третьої групи, встановлені пп. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу. Пунктом 291.5 ст. 291 Кодексу визначені види діяльності, здійснюючи які фізичні особи - підприємці не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп. Платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми (пп. 5 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу). Датою отримання доходу, визначеного ст. 292 Кодексу, є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу). Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 Кодексу). Пунктом 296.3 ст. 296 Кодексу встановлено, що платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду. Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників. Форма податкової декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 N 578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 N 752). Враховуючи наведене, фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку, у тому числі третьої групи, можуть здійснювати зовнішньоекономічну діяльність за умови дотримання вимог розділу XIV Кодексу щодо перебування на спрощеній системі оподаткування та норм НБУ. Оподаткування доходів від підприємницької діяльності здійснюється за обраною ставкою єдиного податку.
Щодо питання 5
Згідно із ст. 42 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Абзацом першим п. 5 розділу I Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 N 492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01.04.2019 N 56) (далі - Інструкція N 492), встановлено, що клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської / підприємницької / інвестиційної / незалежної професійної діяльності / діяльності, яка не пов'язана з підприємницькою, і власних потреб. Банк відкриває поточний рахунок для здійснення підприємницької діяльності фізичній особі - підприємцю на підставі заяви про відкриття поточного рахунку, що підписана фізичною особою - підприємцем або її представником (абзац другий п. 40 розділу III Інструкції N 492). Забороняється використовувати поточні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов'язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності (абзац другий п. 14 розділу I Інструкції N 492). Відповідно до ст. 44 ГКУ підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом. Таким чином, фізична особа - підприємець - платник єдиного податку має право вільно користуватися коштами для власних потреб з поточного рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством, від підприємницької діяльності.
Згідно із п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.