Прийшов до ТЦК оновити дані, але отримав штраф в 17 тисяч грн за непостановку на облік в 2021 році – суд скасував постанову ТЦК
Суд вказав, що чоловік не міг вчинити адміністративно-каране правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП з 30.06.2021, бо норма ч. 3 ст.210 КУпАП введена в дію лише 19 травня 2024, одночасно із вказівкою на 60-денний строк для уточнення своїх даних щодо військового обліку, що позивач і зробив 27 травня 2024 року.
Чоловік 27 травня 2024 року з`явився до ТЦК для уточнення своїх військово-облікових даних. Проте на нього склали протокол за ч. 3 ст. 210 КУпАП за те, що він у 2021 році не став на облік військовозобов’язаних.
Станом на 2021 рік частини 3 у статті 210 КУпАП ще не існувало – вона була введена у травні 2024 року. Тож, суд вирішив скасувати постанову ТЦК про штраф, посилаючись на те, що закон про адміністративну відповідальність не має зворотної дії у часі. Відповідну справу №559/2057/24 19 червня 2024 року розглянув Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
Історія справи
Чоловік звернувся до суду з позовом до ТЦК про скасування штрафу в 17 тисяч грн, накладеного постановою ТЦК від 27 травня 2024 року.
Відповідно до змісту постанови він, на думку ТЦК, несвоєчасно став на облік військовозобов`язаних, будучи знятим з військового обліку призовників по досягненню граничного віку – 27 років – для перебування на обліку призовників.
Подія інкримінованого правопорушення мала місце ще у 2021 році і виявлена була 30 червня 2021 року рішенням призовної комісії, на яку ТЦК посилається у постанові.
Як зазначав позивач, у редакції КУпАП станом на 30.06.2021 не існувало частини 3 ст. 210 КУпАП, і за порушення правил військового обліку було визначене покарання у виді штрафу від 510 грн до 850 грн, а не 17000 грн., як застосовано до нього, а також строки за ст. 38 КУпАП закінчились. Тому незрозуміло, за діями норм закону якого часу та за яке саме правопорушення його покарано.
Зі свого боку, ТЦК у відзиві вказало, що позивач 8.02.2011 взятий на облік призовників та набув статус призовника. Відповідно до ст. 15 Закону «Про військовий обов`язок та військову службу» в редакції від 20.03.2020, призовнику необхідно було самостійно з`явитися у разі, якщо повістка не надійшла в десятиденний строк з дня початку відповідного чергового призову, визначеного Указом Президента, тобто до 10.04.2020. Проте у визначений строк той не з`явився. У зв`язку з цим призовною комісією було вирішено звільнити позивача від призову на строкову військову службу у зв`язку із досягненням 27-річного віку, як не розшуканого.
Отже, відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення від 27.05.2024 по факту несвоєчасної постановки на військовий облік військовозобов`язаних, якого було знято з обліку призовників по досягненню 27-річного віку згідно рішення призовної комісії.
27.05.2024 позивача поставлено на військовий облік і видано тимчасове посвідчення військовозобов`язаного.
Що вирішив суд
Щодо зворотної дії в часі
Статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.
19.05.2024 набув чинності Закон №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період. Отже, до 19.05.2024 норми ч.3 ст. 210 КУпАП не існувало.
Тобто, як зазначив суд, з 19.05.2024 встановлено 60-денний строк уточнити громадянам України свої дані щодо виконання військового обов`язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму, яка передбачає сувору адміністративну відповідальність за невиконання цих правил в умовах особливого періоду.
Згідно зі ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно ч.1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через 2 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через 2 місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). За ч.7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Частиною 2 статті 58 Конституції України передбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Висновки суду
Чинним законодавством заборонено притягнення особи до адміністративної відповідальності, якщо на момент подій адміністративна відповідальність не була передбачена певною нормою КУпАП, адже закони, що встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
В цій же справі судом встановлено, що позивач, якому ще у 2021 році виповнилося 27 років і це був граничний вік для призовника на час виникнення правовідносин, мав обов`язок стати на військовий облік як військовозобов`язаний згідно Закону «Про військовий обов`язок і військову службу» в редакції, яка діяла на момент виявлення правопорушення. Однак, не було визначено строків виконання цього обов`язку в законі, а також в матеріалах справи відсутні докази, що позивач отримував повістку про виклик, як відсутні дані, що він змінював місце проживання, яке було відоме відповідачу.
З 19.05.2024 Законом «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено 60-денний строк уточнити громадянам України свої дані щодо виконання військового обов`язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму ч.3 ст. 210 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за невиконання цих правил.
На виконання ч.10 ст. 1 Закону «Про військовий обов`язок і військову службу» позивач з`явився до ТЦК 27.05.2024, проте на нього склали протокол за ч.3 ст. 210 КУпАП за непостановку на облік військовозобов`язаних і зняття з обліку призовників як не розшуканого ще 30.06.2021, на той момент, коли не існувало ні норми ч.3 ст. 210 КУпАП.
Більше того, в протоколі від 27.05.2024 вказано, що позивач невчасно став на військовий облік, а саме: 27.05.2024 о 11:00 год., а в постанові, яка розглядалась пізніше, як мінімум 27.05.2024 о 16:00 год., його притягнуто до відповідальності як не розшуканого з 30.06.2021 і такого, який не став на військовий облік по даний час, що суперечить даним у протоколі.
Отже, позивач не міг вчинити адміністративно-каране правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП з 30.06.2021, бо норма ч.3 ст.210 КУпАП введена в дію лише 19.05.2024, одночасно із вказівкою на 60-денний строк для уточнення своїх даних щодо військового обліку, що позивач і зробив 27.05.2024.
Тож, немає ні події, ні складу адміністративного правопорушення ч.3 ст. 210 КУпАП, за яке позивача піддано такому суворому стягненню як 17 000 грн штрафу.
Притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП неможливе, бо закон, який погіршує становище, не має ретроспективної дії.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП відносно позивача не могло бути розпочато, а розпочате підлягало закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, суд вирішив, що ТЦК у цьому випадку діяв не на підставі закону, оскаржувана постанова незаконна і має бути скасована, а провадження закрите.