Платні камери у СІЗО: рівність чи бізнес?
Чи знали ви, що в Україні діє офіційний порядок платних камер у слідчих ізоляторах? Здавалося б — це шанс на людські умови. Але вартість формується так, що рівність тут залишається під питанням.
💰 У чому подвійні стандарти?
- У Києві та великих містах вартість автоматично вдвічі вища — тільки через «фактор мегаполісу».
- У переповнених СІЗО «покращені» камери виходять дешевшими, ніж у напівпорожніх. Логіка? Немає.
- Якщо людину перевели у карцер — гроші згорають. Навіть якщо вона скористалася лише кількома днями.
⚖️ Чому це проблема?
Такі правила створюють нерівний доступ: одні можуть дозволити собі більш комфортні умови, інші — ні. Це суперечить Конституції та стандартам ЄСПЛ, де прямо заборонена дискримінація.
🚀 Що потрібно змінити?
- Прибрати «фактор мегаполісу» — ціна має бути однакова по всій країні.
- Зробити прозорий механізм бронювання і не дозволяти «викуповувати» місця наперед.
- Впровадити пропорційне повернення коштів — справедливо платити тільки за фактично використаний час.
- Публікувати детальну калькуляцію витрат: зарплати, комунальні, амортизація.
🔑 Чому це важливо саме зараз?
Прозорість і рівність у пенітенціарній системі — це не про комфорт. Це про гідність, права людини і мінімізацію корупційних ризиків. Бо якщо держава продає «покращені камери» — суспільство має право знати, за що платить і чому ціна така різна.
📌 Висновок: система платних камер може бути справедливою і прозорою. Але для цього потрібно прибрати штучні коефіцієнти, відкрити калькуляції та гарантувати рівні умови для всіх.