ККС ВС щодо обчислення строків давності, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, за вчинення триваючих кримінальних правопорушень та віднесення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, до триваючих злочинів (справа № 353/999/23)
За обставинами справи ухвалою місцевого суду клопотання обвинуваченого задоволено, звільнено його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв’язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 ККУкраїни, закрито.
Погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що після самовільного заволодіння земельною ділянкою подальше невиконання обвинуваченим обов’язку повернути її власнику, як цього вимагає земельне законодавство, не охоплюється складом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, і з погляду кваліфікації за цією нормою не має значення, скільки часу воно тривало, та дійшов висновку про відсутність правових підстав вважати самовільне зайняття земельної ділянки і будівництво на ній певної споруди триваючим злочином.
У касаційній скарзі прокурор стверджував, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 197-1 КК України, є триваючим злочином. Вважав, що суд першої інстанції неправильно встановив час закінчення злочинних дій обвинуваченого, оскільки він після вчинення протиправних дій, які утворюють склад закінченого кримінального правопорушення, продовжував користуватися самовільно зайнятою земельною ділянкою та зведеною на ній спорудою, тобто безперервно перебував у злочинному стані, а тому висновки суду першої інстанції про закінчення строків давності є передчасними.
Цю справу було передано на розгляд об’єднаної палати ККС ВС у зв’язку з необхідністю відступу від висновку про застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеному в ухвалі ККС ВС від 14 листопада 2023 року у справі № 758/2732/23 (провадження № 51-6781ск23).
За результатами розгляду зазначеного провадження ОП ККС ВС сформулювала висновок щодо правозастосування положень ст. 49, ч. 3 ст. 197-1 КК України та вказала таке.
Днем початку перебігу строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення триваючого кримінального правопорушення є день припинення або переривання вчинення особою відповідного триваючого суспільно небезпечного діяння.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 197-1 КК України, – це триваючий злочин. Склад вказаного кримінального правопорушення є закінченим з початку ведення самовільного будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці, і з цього часу особа безперервно перебуває в злочинному стані до моменту припинення або переривання кримінального правопорушення.
З повним текстом постанови ОП ККС ВС від 9 вересня 2024 року у справі № 353/999/23 (провадження № 51-523кмо24) можна буде ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень – https://reyestr.court.gov.ua/.