КАС/ВС зазначив, що при звернення до суду щодо оскарження ППР (форми П) яким зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток є НЕМАЙНОВОЮ ВИМОГОЮ (Ухвала ВС від 24.01.2020р. №826/13244/16).

КАС/ВС зазначив, що при звернення до суду щодо оскарження ППР (форми П) яким зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток є НЕМАЙНОВОЮ ВИМОГОЮ (Ухвала ВС від 24.01.2020р. №826/13244/16).

Фабула судового акту: Дуже поширена практика, коли органи ДПС України під час документальних перевірок платників податків виносять ППР (форми П) якими зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток (В3) - це означає, що донарахування податкових зобов’язань суб’єкту господарювання вдалося уникнути.

Наприклад, за результатами податкової перевірки за 2016 — 2019 рр. у суб’єкта господарювання виявлено завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток (у кожному із зазначених періодів). Відповідно, інспектори органу ДПС вимагають його зменшити.

Від’ємне значення об’єкта обкладення податком на прибуток за звітний період - це фактично податковий збиток.

Отже, щодо оскарження у суді ППР (форми П) яким зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток. І чи слід вважати, це не НЕМАЙНОВОЮ ВИМОГОЮ?

Судова практика з даного питання неоднозначна.

ОАС м. Києва в ухвалі від 19.06.2019 р. у справі №640/4338/19 про повернення позовної заяви зазначив, що: «… оскаржуване товариством податкове повідомлення-рішення, є позовну вимогу майнового характеру на загальну суму 10 749 090 гривень, отже, судовий збір за подання даного адміністративного позову становить 19 210,00 грн…».

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 10.09.2019 р. залишив в силі ухвалу ОАС м. Києва від 19.06.2019 р. у справі №640/4338/19.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/84165127

Колегія зазначила, що: «…окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна

З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов`язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Аналогічні висновки щодо поняття майнового спору в адміністративному судочинстві викладено у Постанові пленуму ВАС України від 05.02.2016 року № 2 «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України «Про судовий збір»».

З аналізу наведених норм вбачається, що саме податкове повідомлення-рішення містить підстави для зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток і породжує обов`язок платника вчинити виправлення у показниках податкової звітності, що матиме наслідком позбавлення платника права на використання суми цього від`ємного значення для зменшення фінансового результату податкового (звітного) періоду та може призвести до збільшення суми грошового зобов`язання позивача з податку на прибуток при розрахунку об`єкта оподаткування в подальших звітних податкових періодах, що, в свою чергу, впливає на майновий стан платника податків, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення підлягають вартісній оцінці та відносяться до вимог майнового характеру…».

З огляду на викладені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що спір про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є спором майнового характеру, а відтак судом вірно встановлено обов`язок позивача щодо сплати судового збору, як 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб…».

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в ухвалах від 13 січня 2016 року у справі № 826/9049/14 та від 15 січня 2016 року у справі № 2а-14011/11/2670…».

Однак, Верховний Суд дійшов ПРОТИЛЕЖНОГО ВИСНОВКУ в ухвалах від 24.01.2020 р. справа №826/13244/16, від 23.01.2020 р. справа №520/118/19, де зазначив, що при зверненні до суду щодо оскарження ППР (форми П) яким зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток є НЕМАЙОНОЮ ВИМОГОЮ.