⚡️ТОВ «Україна» та довічні привілеї: юридичний розбір Закону про «Засновників держави»
️ Вчора набрав чинності Закон № 4700-IX, який запроваджує статус «Засновника сучасної держави Україна» для народних депутатів, що голосували за відновлення незалежності у 1990–1991 роках. Звучить як благородна данина історії. Але як практикуючий юрист, я звик читати не пресрелізи, а тексти нормативно-правових актів. І якщо відкинути патріотичний пафос, перед нами постає документ, який ламає базові принципи конституційного права та створює відверті лазівки для сучасних політичних еліт. Давайте розберемо цей законодавчий шедевр мовою фактів. 1. Держава — це не приватна компанія
Почнемо з самої назви: «Засновник держави». З точки зору теорії держави і права, це термінологічна катастрофа. Термін «засновник» органічно існує в корпоративному праві — можна бути засновником ТОВ, громадської організації чи благодійного фонду. Але держава — це не приватна корпорація. Відповідно до статті 5 Конституції, єдиним джерелом влади є народ. Держава постала внаслідок реалізації українською нацією свого права на самовизначення, а депутати у 1991 році були лише представниками народу, які формалізували його волю. Називати групу парламентарів «засновниками» — це фактично приватизація історичної події та зведення суверенної держави до рівня товариства з обмеженою відповідальністю. 2. «Троянський кінь» із дипломатичними паспортами
Найцікавіше ховається в Прикінцевих та перехідних положеннях (ст. 9). Закон гарантує «Засновникам» право на дипломатичні паспорти. Можна довго сперечатися, навіщо диппаспорт людям, які понад 30 років не виконують офіційних представницьких функцій. Але частина 2 статті 9 робить геніальний фінт: вона поширює це право на народних депутатів трьох і більше скликань. Тобто під ширмою вшанування історичних діячів 90-х років, сучасні політики-довгожителі просто легалізували собі довічні дипломатичні паспорти для безперешкодного перетину кордону. Історична пам'ять тут виявилася лише зручним транспортом для особистих інтересів. 3. Фінансова прірва та 80% від зарплати
Стаття 5 встановлює, що замість звичайної пенсії цим особам довічно виплачуватиметься 80% від зарплати чинного народного депутата (члена комітету). Законодавець просто дав команду «платити», не прописавши жодного механізму: який орган це адмініструє, як ці виплати корелюються з пенсійним законодавством і як здійснювати виплати тим, хто давно виїхав на постійне місце проживання за кордон. Це не просто навантаження на бюджет, це правова діра, яка запрацює вже у 2026 році. 4. Кишенькова комісія замість суду
Закон створює спеціальну Комісію при Голові Верховної Ради, яка вирішуватиме, кому дати статус, а в кого — забрати. Примітно, що підставою для позбавлення статусу (ч. 2 ст. 2) може бути вчинення дій проти нацбезпеки. Ми отримали закон, який під прикриттям історичної справедливості створює нові елітні касти, порушує конституційні принципи та закріплює пільги для сучасних депутатів. Закони мають працювати для суспільства і встановлювати єдині правила гри, а не перетворювати державу на закритий клуб із довічним утриманням. #Закон4700#депутати#пільги#ВРУ#новиниУкраїни#юридичнийаналіз#адвокат#статусзасновника#Конституція#право#корупція#диппаспорт#ДмитроМамчик#ezakon#бюджет#держава#реформи#правник#Україна#політика