Для засудження за злочин “службова недбалість” необхідно довести наявність об’єктивної сторони - тобто наявність прямих обов’язків службової особи (ВС ККС №732/1060/20 від 27.08.2024 р.)
Фабула судового акту: За вироком районного суду визнано винуватою та засуджено бухгалтера за ч. 2 ст. 367 КК (службова недбалість) до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на неї обов`язки, передбачені ст. 76 КК.
Як установив місцевий суд, жінка перебуваючи на посаді головного бухгалтера ДП, тобто службовою особою, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, допустила безпідставні нарахування та виплату грошової компенсації щорічної відпустки без звільнення працівників, а також необґрунтовані нарахування на заробітну плату та перерахування єдиного соціального внеску (далі - ЄСВ), спричинивши ДП тяжких наслідків.
При перегляді вироку за апеляційною скаргою сторони захисту суд скасував це рішення та закрив кримінальне провадження в частині обвинувачення бухгалтера за ч. 2 ст. 367 КК на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК, через відсутність у її діях складу злочину.
За касаційною скаргою сторони обвинувачення ВС ККС розглядав питання про відсутність в діях бухгалтеру складу інкримінованого злочину. Суд вказав:
Так, відповідно до вимог ст. 91 КПК у кримінальному провадженні поряд з іншим підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
За змістом ст. 92 КПК обов`язок доказування у кримінальному провадженні покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити перед судом винуватість особи у вчиненні інкримінованого злочину поза розумним сумнівом, чого в цьому провадженні зроблено не було.
Отже, у цій справі: Судом апеляційної інстанції беззаперечно встановлено, що в період 2016-2018 років за розпорядженням керівника ДП працівників підприємства неодноразово відкликали з відпустки достроково, про що складались відповідні накази, які доводились до відома відповідних підрозділів (бухгалтерія тощо). Відповідно до обвинувального акта жінка обвинувачувалась у тому, що перебуваючи на посаді головного бухгалтера ДП, через несумлінне ставлення до службових обов`язків, допустила безпідставні нарахування та виплату грошової компенсації щорічної відпустки без звільнення працівників, а також необґрунтовані нарахування на заробітну плату та перерахування ЄСВ, що завдало ДП тяжких наслідків.
Так, відповідно до Посадової інструкції головного бухгалтера ДП до основних функціональних обов`язків її зокрема віднесено: організація роботи бухгалтерії та підлеглих, облік майна, зобов`язань та господарських операцій, нарахування та перерахування податків і платежів до бюджету (місцевого, державного) тощо. Але - нарахування працівникам підприємства заробітної плати до її прямих обов`язків не відноситься.
Характер порушень, допущених під час бухгалтерського обліку, який нерозривно пов`язаний із роботою кадрової служби, яка веде облік наказів про відпустки працівників, їх відкликання, відсутність скарг самих працівників про зменшення їм часу відпочинку та добровільне повернення заробітної плати, виплаченої на час відпустки, яку вони фактично не відбули та були відкликані на роботу, а також відсутність реальної матеріальної шкоди у підприємства, свідчать про відсутність об'єктивної сторони кримінального правопорушення.
Тому, при перегляді вироку за апеляційною скаргою сторони захисту суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про їх обґрунтованість та про відсутність у діях бухгалтера складу злочину за ч. 2 ст. 367 КК (службова недбалість) за відсутности об'єктивної сторони кримінального правопорушення.