Ціна молотка: Чому виборні судді бояться громади, а наші — нікого (і як вижити в цій системі)
Згідно зі звітом антикорупційної групи Ради Європи GRECO за 2023 рік, 78% українців не довіряють судам. Вдумайтесь у цю цифру. Вісім з десяти людей, виходячи з зали суду, вважають, що справедливістю там і не пахне. У США цей показник недовіри — близько 47%.
І це не опитування в TikTok. Це дані інституції, яка оцінює антикорупційні системи держав. Чому між нами така прірва?
🎥 Детальний відеорозбір цієї теми вже на моєму YouTube-каналі. Дивіться відео за посиланням: https://youtu.be/fLzkMKDyf88, а нижче читайте головні висновки.
Фундаментальна різниця: Довічний статус проти Виборів
В Україні суддя призначається довічно. Це складна бюрократична процедура через Вищу кваліфікаційну комісію (ВККС), Вищу раду правосуддя (ВРП) та підпис Президента. У США 87% суддів на рівні штатів — обираються прямим голосуванням громади на строк від 4 до 6 років.
Що це змінює на практиці? Давайте уявимо одну звичайну справу у двох різних світах.
Сюжет старий як світ: син впливової місцевої людини збиває пішохода на переході. В обох країнах до суддів приходять адвокати винуватця з дуже «щедрими» пропозиціями щодо закриття справи через процедурні помилки поліції.
- США: Суддя Джонсон дивиться на пропозицію, а потім — на календар. Через три місяці у нього вибори. Його рейтинг оцінює Комісія судової служби. Його рішення щотижня друкує місцева преса. Якщо він відпустить "мажора", завтра активісти запустять хештег #звільнитисуддюДжонсона. Він втратить ліцензію, пенсію і репутацію.
- Україна: Суддя Петро Петрович дивиться на ту саму пропозицію. Чого йому боятися? ВККС має 8 критеріїв оцінки, але жоден з них не враховує думку мешканців його району. Дисциплінарна скарга — це роки паперової тяганини. Апеляція — це колеги по цеху. Його кар'єра залежить від системи, а не від людей на вулиці. Тому він спокійно підписує сумнівну ухвалу.
Що дає виборність суддів?
Окрім адреналіну для самих суддів, система виборів має кілька потужних переваг:
- Природний фільтр корупції. Дослідження Стенфордського університету (2019) показало: у штатах США, де суддів обирають, на 23% менше корупційних скандалів. Кампанія з відкликання коштує місцевим активістам близько 50 тисяч доларів — сума, яку легко зібрати краудфандингом.
- Конкурентна прозорість. У штаті Мічиган кандидат у судді перед виборами публікує список топ-20 своїх найважливіших справ. Люди бачать конкретні правові погляди людини, а не просто абстрактну мантію.
- Зв'язок з громадою. За даними Університету Чикаго, виборні судді на 40% частіше виходять до людей, виступають у школах та пояснюють свої рішення пресі простою людською мовою.
Світлі плями системи (і чому їм складно)
Слухаючи це, можна подумати, що український суддя — це виключно негативний персонаж. Це не так. Є судді, які сидять над томами справ до другої ночі, приймають абсолютно законні рішення, відмовляючи впливовим людям і ризикуючи кар'єрою.
Але трагедія в тому, що ці люди є справедливими не завдяки системі, а всупереч їй. У США суддя, який виніс непопулярне, але законне рішення, може вийти до виборців і отримати від них мандат захисту. Наш чесний суддя залишається сам на сам із чиновницьким свавіллям і чорним піаром.
Звісно, виборність має свої ризики: популізм замість права, вплив корпоративних грошей на виборчі кампанії та питання компетентності виборця. Але досвід інших країн (як-от заборона приватного фінансування в Ірландії чи фахові екзамени перед виборами у Швейцарії) показує, що ці ризики можна мінімізувати.
ПРАКТИКУМ: 3 правила виживання в українському суді
Поки наша система залишається такою, як є, вам треба в ній виживати вже сьогодні. Ось три залізні правила поведінки в суді:
1. Папір б'є емоцію
Забудьте голлівудські фільми. Нашого суддю не цікавить ваша життєва драма. Все, що ви кажете голосом, вітер понесе. Всі ваші аргументи, докази та клопотання мають бути викладені на папері і подані через канцелярію. Суддя боїться не ваших сліз, а скасування його рішення в апеляції через проігноровані письмові докази.
2. Процедура важливіша за суть
Оскільки суддя діє як бюрократ, відповідайте йому бюрократією. Шукайте процесуальні помилки опонентів (поліції, чиновників, інспекторів). Порушення інструкції, пропущені строки, неправильно складений протокол — тисніть на це. Судді простіше закрити справу через «порушення процедури», ніж розбиратися у філософії того, хто мав рацію.
3. Не йдіть наосліп
Система налаштована швидко пропустити вас через свій конвеєр. Прийдете непідготовленим — станете просто статистикою. До суду треба готуватися як до військової операції.
💡 Захищаєтесь самостійно? Не вигадуйте велосипед. У вас має бути чітка покрокова стратегія і перевірені на практиці шаблони документів. Саме для таких ситуацій на платформі ezakon.com.ua я розробив готові пакети «Сам собі адвокат», де зібрані необхідні алгоритми дій та клопотання: https://ezakon.com.ua/shop/sam-sobi-advokat-algoritm-zahistu-vid-tck-ta-vlk-2025-shabloni-instrukciya.
Але пам'ятайте: якщо ціна питання занадто висока — не грайте в рулетку, залучайте професійного захисника.
Замість висновку
Питання сьогодні не в тому, чи є виборність суддів магічною панацеєю. Питання в іншому: кого має боятися людина з молотком? У США суддя боїться людей, які найняли його на роботу. В Японії — народного осуду.
В Україні суддя не боїться нікого, окрім закритої касти таких самих чиновників. І поки це так, суддівська мантія залишатиметься не символом правосуддя, а бронежилетом від закону.
Я не закликаю завтра йти змінювати Конституцію. Я закликаю вас думати. Бо правосуддя починається там, де громада усвідомлює свою силу.
👇 А як вважаєте ви? Чи готові українці особисто обирати суддів у своєму місті?
Не забудьте подивитися повне відео та поділитися цим матеріалом з друзями.