АЛЬТЕРНАТИВНА СЛУЖБА ВІРЯН: що з нею станом на сьогодні?
У разі якщо виконання військового обов’язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов’язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою (частина 4 статті 35 Конституції України).
Нагадуємо, що норми Конституції України є нормами прямої дії (частина 3 статті 8 Конституції України), тому ОКРЕМОГО ЗАКОНУ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ КОНСТИТУЦІЇ НЕ ПОТРІБНО
Що маємо сьогодні?
ТЦК та СП не вважають, що під час воєнного стану є альтернативна служба, посилаючись на Закон України «Про альтернативну (невійськову) службу», де передбачена альтернативна служба лише в мирний час.
Практично всі заявники отримують відмову від ТЦК з таким обґрунтуванням, тобто було проігноровано норму Конституції України, на яку доречно посилаються останні
Наступний крок – оскарження відмови ТЦК в суді
Рішенням суду встановлено, що ОБМЕЖЕНЬ У АЛЬТЕРНАТИВНІЙ СЛУЖБІ ВСТАНОВЛЕНО НЕ БУЛО
Отже, право вірян на свободу світогляду і віросповідання, яке передбачене статті 35 Конституції України, та включає в себе право на заміну виконання військового обов’язку альтернативною невійськовою службою, Указом Президента України ще 2018 року НЕОБМЕЖЕНЕ
ІНШИХ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ, ЯКІ Б ОБМЕЖУВАЛИ ТАКІ ПРАВА НАВІТЬ НА ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС – В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ, НЕ ІСНУЄ
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження права громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням строку дії цих обмежень».
Однак таких ОБМЕЖЕНЬ навіть В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ в нормативно-правових актах України НА ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС НЕ ІСНУЄ
Відтак за відсутності законодавчо визначених обмежень, гарантованих статтею 35 Конституції України прав на свободу світогляду і віросповідання, подання заяви про заміну виконання військового обов’язку альтернативною (невійськовою) службою НЕ МОЖЕ РОЗЦІНЮВАТИСЯ, ЯК УХИЛЕННЯ ВІД ПРИЗОВУ ПІД ЧАС МОБІЛІЗАЦІЇ